Зіронька сяє на небі мені,
Ні не яскрава, не ясна.
Просто я бачу її у вікні.
Знаю, що десь за мільйони світів
В час одночасний зі мною
Хтось подивився на зіроньку цю.
Другом моїм буде завжди душа,
Та що зорить тую зірку,
Чує вона, що шепоче моя.
Ні, не тому, що яскрава вона
Я обираю ту зірку.
Просто я їй повіряю слова.
Другові квітки-нагідки
Зiронька ся на небi менi...
© Copyright: Иннокентий Флик, 2007
Свидетельство о публикации №107091401905
Свидетельство о публикации №107091401905
Рецензии