Мить життя
Спадають яблука в траву.
Збирає матір на гостину
Землі наснагу молоду.
І пахнуть ті сонця чарівні,
Набравшись духу від землі.
У далину, на серця рівні,
Пливуть під сонцем журавлі.
І ще згадалася картина
На рідній батьківській землі:
Матуся жде з дороги сина,
А та дорога - у імлі...
Свидетельство о публикации №107090701017
Імлу розвіє, відведе.
І на обличчі два озерця
Помітять: он синок іде...
Чудово!!!
Щиро, Люда.
Милая Людям 14.12.2007 17:46 Заявить о нарушении
Владимир Бояновский 16.12.2007 19:40 Заявить о нарушении