Променем...
Розколола химеру темряви
І розсипалась срібним намистом
В задзеркаллі моєї уяви.
Ти сміялася весело й дзвінко,
У майбутнє летіла на крилах.
Твого сміху веселі іскринки
Хвилю полум'я снами котили.
Безтурботні, веселі й щасливі
Підіймалися душі високо,
І збувалися мрії сміливі,
І, здавалось, спинилися роки.
Свидетельство о публикации №107083100860