Не доказалося.
Уривки слів
чіплялися поривами за вітер.
Планети подих
не давав дотліти
жалю –
у в’язах надривався
ГНІВ.
Все вічне
в летаргічнім сні –
завчасно задзвонили дзвони...
Пречисті сльози
не з ікони,
крізь сито неба
сипались
у ДНІ.
Років катма.
Як позбирати плач,
щоб за живе не зачепити тіла?
Волосся,
що від часу посивіло,
захвилювало...
Спогади...
ПРОБАЧ!
Ввійди,
Небесна Сило, в талу тлінь –
Хай спрага, гнів
тамуються в молитві...
Уривки слів,
мов леза гостро-бритві,
що ділять пам’ять
на рубці.
АМІНЬ.
30 Серпня 2007
Послiдовнiсть у недоказаному - Збiрка - Парасоля д
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107083001914
Свидетельство о публикации №107083001914
Рецензии
Юрчику, дуже сподобалося! Так часто недоказане потім вже не встигаєш доказати. Ніколи. І залишається тільки "пробач".
Любовь Либуркина 31.08.2007 20:10 • Заявить о нарушении
Любовь Либуркина 31.08.2007 20:10 • Заявить о нарушении
Дякую Любонько,
Тому потрібно завжди доказувати все до останньої краплини...
З недоказаним,
Л.Ю. :)))
Юрий Лазирко 31.08.2007 20:20 Заявить о нарушении
Тому потрібно завжди доказувати все до останньої краплини...
З недоказаним,
Л.Ю. :)))
Юрий Лазирко 31.08.2007 20:20 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.