Формат гранд - раунд от сердца

кохання...вподобання...розчарування...
мабудь Енштейн сказав би краще
та я не знаю чого чекаю, чого хочу,
до чого йду, і чому мовчу
мені легше щось писати, аніж довго про це розмовляти
я не хочу, може забуду
через щось в сердці з"являється хтось інший,
чи якесь забування призводить до нового кохання
я не сказала б, що я мліла
та може все ж почервоніла
трохи серце не скрутила
коли просто вранці я зустріла його
заспані очі, відчуття сонливості
привели до сороміцької поведінки
та чомусь я всеж посміхалась
ні, я ще не кохалась
колись на це я сподівалась
мені так важко зрозуміти про
що хотіла, хвильку назад, говорити
може краще далі попишу?!
Що я відчуваю - недовіру
пограється і покине
від того моє серце до чесних розмов не лине
хочу розуміти
в одночас хочу просто спокійнісінько жити
може пройде час і я дійсно захочу розуміти
чи просто розум сам збагне, мене й до того приведе
мовчати хочу
та руки пишуть
хіба їх я бажаю спинити
просто просто жити
мовчати, щоб спокійно уявляти, зображати,
розкладати, щоб нарешті думати
просто міркувати про все, що забажаю,
про те, про, що не розмовляю,
коли я тихо уявляю
то думаю про все, все на світі
про все, що цікавить, все, що соромить,
все від чого мозок дзвонить
може в дзвін, а може в глузд
щоб розуміння прийшло до самих вуст.
коли читала то майже сльозина з ока впала
далі я зітхала і на клаві літери набирала
хочу пропустити, але не можу,
і мозок тут не допоможе
просто мовчи, чому так важко
я хочу тиші та все ж пишу
наче в душі бурю рву
здається серце від таких віршів просто страждає
скажіть хто мене розуміє
ну хто? Хто може це спинити
Чому не може спокійно любити
може й довіряти
відчуття надто велике
давіра зникла одразу, як він не подзвонив
в душі не вірю, що він це робив
я вас прошу, чому немає довіри
чому моє серденько не страждає
трохи переймається
та всеж не спиняється
сьогодні йшла додому
сердце почало боліти
не могла спинити, що робити
все ж не можу зрозуміти
він так швидко намагається все робити,
а мені так важко
я як завжди зупиняю
і благаю зрозуміти, як спиняю то
це означає, що сердце відчуває,
просто проти, а я його не спиняю
мабудь крапка, все читаю..
Таке вилиття душі рідко буває
та коли приходить
дуже довго, може й колами мене водить
завжди в мене спроби, щось зарифмувати
та виявляється легше виливати
смуток, печаль, сумління
на папері, чи в комп"ютер
так полегшало і все мовчу.
Цікаво про, що Я думаю тепер?
ПРоста радість, шалений настрій
дуже добре, спокійно
задоволине сумління...
Ось тепер я щаслива
і це не злива
Куди поділись сльози?
вони просто спинились
серце й тіло всі розкрились
говорити з кимось
ні чомусь не хочу
тихо-тихо піду спати
завтра буде, що сказати