Дiйства iнтиму - Збiрка - Парасоля для долi

Вознесені…,
як молитовний спів до бань
церковних –
тут кожен дотик наближає хвилі
невагомі.
А плетиво думок розмотує клубок
безмовний,
язик прикушує до ранку невгомонний
гомін.

Відчинені...,
немов метелика-на-голці
крила – 
Не опустити кутиків, жагучий
поцілунок.
Ніяк не висохнуть, що на папері тіл,
чорнила –
звіряємось по почерку, міняючи
керунок.

Наповнені...,
так начебто притих в долоні
всесвіт –
У нім лиш я і ти... та спійманий на слові
подих.
Купається у місячному сяйві плинь
небесна,
нектар п’янкий збирає млість у квітах
насолоди.

23 Серпня 2007


Рецензии