Речка-невеличка
Серце хтось моє поранив,
Птаха злетіла,
В полі синіх волошок
Відпочити схотіла.
Літній дощик сховав
Мої жадібні сльози,
Теплий вітер сушив,
Як льон, мої коси.
Річка-невеличка,
Залікуй водою.
А що не загоїться,
Забери з собою.
Річка-невеличка,
Від зорі проміння,
З моєї дороги
Позмивай каміння.
А на іншім березі
Сопілка заграла
І зозуля у гаю
Щастя накувала.
Від піщаних берегів
Човнику, відлинь,
Бо уже давно не мій
Той гіркий полин.
Свидетельство о публикации №107082002842