Гніздить мисливець на прицілі око,
у правім вказівнім на чаті потиск,
ледь чутно обирає подих спокій,
сумління не приставлене до "проти".
За спалахом до вій закрався сполох,
скидає скубане вбрання водойма.
Малює пострілом відлуння коло,
а небо одягає пір`я стойма.
Гурма кричить, а дріб гаптує тіло,
холодні краплі губляться, мов буси...
Вилазить дим крізь ніздрі вогнестріла,
немов здивований - волають гуси.
З дебелих пліч дерев злізає морох,
йому на руки опадає просинь.
Оплакане гусине горе хором...
В ковтках повітря защемило осінь.
16 Серпня 2007
Пострiл
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107081602226
Свидетельство о публикации №107081602226
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.