-В чому щастя людини ? – запитав я у діда старого.
Він замислився трохи, а потім мені відповів:
-Щастя – спокій и сила, що буяе в руках молодого
І спокійного хлопця. Щастя – мир на планеті Земля.
-В чому щастя людини ? – запитав я лісничого. – Щастя –
Це берізки малі, це могутні и сильні дуби.
Щастя – цими руками ліс садити. А іншого щастя
Я не знаю! – Спокійно він пійшов у зелені ліси.
-В чому щастя людини ? – запитав я у робітника.
-Я рукою стальною будую заводи, мости.
Домни в небо прямують, димарі розчісують хмари.
Все це – праця моя. Все, що зроблю я - все це навіки!
-В чому щастя людини ? – я ходив між людей і питав їх.
Щастя - в праці, в коханні, у шелесті трав молодих.
Щастя – в поглядах щирих, у творчості ! Щастя – в змаганні.
А без Щастя людина – птиця без сильних крил.
Могилев-Подольский 1966 год
Школьное сочинение
Щастя людини
© Copyright: Анатолий Эдельштейн, 2007
Свидетельство о публикации №107080801272
Свидетельство о публикации №107080801272
Рецензии