губи

 ОТФФ
У тебе вправні пальці
і твої уста віртуозно грали б на моїй сопілці
та в тебе інший

чому ж язик твій
вічно дражнить манить спрагло до себе
 зволожує губи

уся моя волога
в твоєму розпорядженні після посту
але ти не постишся

сорок днів і ночей
думати про одне й те саме щосекундно
можна збожеволіти

коли граєшся так
з нижньою губою терпіти дедалі складніше
не муч я благаю

солодкі дверцята
від верху від раю хочу в пекло
хіба ще не там

душа у дівчат
це теж певно губи і не розфарбовані
Янус відпочиває

мед не уста
не рухай ними стану телепатом
ми ж хочем одного

кутики губ заворушились
усмішка це коштовний дарунок спраглому мозку
серцю і нижче

моя сопілка буде мовчати
я сублімую на зло весні і коханню
певно собі

верхня губа нижні думки
не дають знову спокою та я щілинку
ніби не помічу

і зверну увагу на пальці
що переплелися утворивши місток
для мого воскресіння
14.04.06 01:40 Vik


Рецензии
Вік, дуже зворушливо! А кожне тристишшя як окремий вірш (ніби японське хокку) з завершеною думкою. І так все ясно, так боляче і відверто і так водночас - стримано та скромно, без вульгарності.Дякую.

Марина Кириллова   07.08.2007 13:13     Заявить о нарушении