губи
У тебе вправні пальці
і твої уста віртуозно грали б на моїй сопілці
та в тебе інший
чому ж язик твій
вічно дражнить манить спрагло до себе
зволожує губи
уся моя волога
в твоєму розпорядженні після посту
але ти не постишся
сорок днів і ночей
думати про одне й те саме щосекундно
можна збожеволіти
коли граєшся так
з нижньою губою терпіти дедалі складніше
не муч я благаю
солодкі дверцята
від верху від раю хочу в пекло
хіба ще не там
душа у дівчат
це теж певно губи і не розфарбовані
Янус відпочиває
мед не уста
не рухай ними стану телепатом
ми ж хочем одного
кутики губ заворушились
усмішка це коштовний дарунок спраглому мозку
серцю і нижче
моя сопілка буде мовчати
я сублімую на зло весні і коханню
певно собі
верхня губа нижні думки
не дають знову спокою та я щілинку
ніби не помічу
і зверну увагу на пальці
що переплелися утворивши місток
для мого воскресіння
14.04.06 01:40 Vik
Свидетельство о публикации №107080601292
Марина Кириллова 07.08.2007 13:13 Заявить о нарушении