Вірю в майбутнє твоє, Україно,
Вірю в щасливу багату родину,
Вірю, пролинуть ці гіркі літа,
Вірю, що прийде весна золота.
Сонечко знову засяє яскраве,
Мати всміхнеться до сина ласкаво.
Вірю, проминуть ці миті обману,
Вірю, що ми патріотами станем!
Скільки Руїн ми уже пережили?
Скільки братерської крові пролили?
Невже задарма?! Ні я в це не вірю.
Задарма ми пестили давню мрію
Про волю, вільну неньку-батьківщину?
Чому соромимось тебе ми, Україно?
Вірю, це мара! Її ми розвієм,
Ми не покинем своєї надії.
Прийде той час, та хвилина святая,
Люди нарешті про теє згадають,
Що українці вони! І навколо
Буде лунати українська мова.
Вірила Леся, і мріяв Тарас,
Вірю і я, що все буде гаразд!
Вiрю в майбутнe твоe, Украiно
© Copyright: Вита Захарова, 2007
Свидетельство о публикации №107080500150
Свидетельство о публикации №107080500150
Рецензии