Это может быть просто сон,
это тёмная переправа
из забытого, не влюблённого,
переулком и снова прямо.
Это свежая колея
на потерянном перекрёстке,
но чужая она, не моя.
не моё, когда всё просто.
Когда ровным лучом свет
рассекает мою плоскость,
когда чёткий дан ответ
на застенчивую неловкость
На рассвете зачем-то не спать,
и зачем-то не спать ночью.
И зачем-то себя доверять,
а затем распадаться в клочья
от твоей большой нелюбви,
от твоей болезни ветра.
когда сорванные мосты
за собой увлекают в пекло.
И не рухнуть ниц - тяжело,
и стоять на ногах сложно.
Когда дрожью тело взяло,
когда жить ещё невозможно.
Когда ты перестала быть
всей улыбкой всего мира,
как могу я забыть и любить
всё что прежде уже было.
Не могу и не буду просить,
и не буду молчать с укором.
я себя от тебя отпустил-
разлетелся осколками в стороны.
срыв
© Copyright: Алекс Пенкшинный, 2007
Свидетельство о публикации №107080202844
Свидетельство о публикации №107080202844
Рецензии
Якби ти знав,як боляче..
Дихати ..під бомбами..
Падати навколішки..
Бігти в укриття з дітьми..
Якби ти знав.. як темно знов..
Багряний сніг..чорна трава..
Як діти плачуть від голоду..
Яка навколо ***ня..
І проростають соняхи..
Ти знову мене відпустив..
Як хочеться до крику в душі..
Закричати..на *** ви прийшли..
Я закриваюсь долонями..
Мій подарунок..мала..
І десь так ..у скронях мені..
Маєш жити..маєш дитя..
Світ мав здригнутись від болю..
Але він заснув...спить..
Ти щасливий...коли мені..
Так страшно боляче..болить
Я більше не вмію писати вірші..я ненавиджу цей сайт..але чомусь зараз знову зайшла..ти чуєш? Знову тривога..мала боїться..а твоя мала..плескає в долоні.. ти рятуєш інших людей..ти так ненавидить нас..відпустив??)) аххахахааа)) я знаю,що ми зустрінемося..я не впізнаю тебе..бо мої очі..пусті від болю війни..таких ти їх не бачив ніколи..ти їх будеш бачити всюди..мій голос..такий який ніколи не чув..ти не зможеш забути..ти шукатимеш мій погляд у тисячі поглядів інших людей..ти будеш дивитися на кожну дівчинку з України..і думати..а яка вона та мала вже..рятуючи інших..ти чутимеш голос своїх рідних дітей..яким не допоміг..і будеш пишатися,що допоміг псам..
Р.S. Сашка) ти найкращий..я хочу вірити..що ти будь де..але не в Україні..я б запросила)якщо ти з нами або подрувала багато насіння соняшнику тим, хто заблукав на моїй землі..вірю в диво..диво я) в непереможність мого народу..це ж треба,щоб пройшло стільки років..і розумієш..що таке справжній біль..бо все інше..***ня....пробач
З любов'ю,Я
Это Всего Лишь Слова 20.07.2024 05:55 • Заявить о нарушении
Дихати ..під бомбами..
Падати навколішки..
Бігти в укриття з дітьми..
Якби ти знав.. як темно знов..
Багряний сніг..чорна трава..
Як діти плачуть від голоду..
Яка навколо ***ня..
І проростають соняхи..
Ти знову мене відпустив..
Як хочеться до крику в душі..
Закричати..на *** ви прийшли..
Я закриваюсь долонями..
Мій подарунок..мала..
І десь так ..у скронях мені..
Маєш жити..маєш дитя..
Світ мав здригнутись від болю..
Але він заснув...спить..
Ти щасливий...коли мені..
Так страшно боляче..болить
Я більше не вмію писати вірші..я ненавиджу цей сайт..але чомусь зараз знову зайшла..ти чуєш? Знову тривога..мала боїться..а твоя мала..плескає в долоні.. ти рятуєш інших людей..ти так ненавидить нас..відпустив??)) аххахахааа)) я знаю,що ми зустрінемося..я не впізнаю тебе..бо мої очі..пусті від болю війни..таких ти їх не бачив ніколи..ти їх будеш бачити всюди..мій голос..такий який ніколи не чув..ти не зможеш забути..ти шукатимеш мій погляд у тисячі поглядів інших людей..ти будеш дивитися на кожну дівчинку з України..і думати..а яка вона та мала вже..рятуючи інших..ти чутимеш голос своїх рідних дітей..яким не допоміг..і будеш пишатися,що допоміг псам..
Р.S. Сашка) ти найкращий..я хочу вірити..що ти будь де..але не в Україні..я б запросила)якщо ти з нами або подрувала багато насіння соняшнику тим, хто заблукав на моїй землі..вірю в диво..диво я) в непереможність мого народу..це ж треба,щоб пройшло стільки років..і розумієш..що таке справжній біль..бо все інше..***ня....пробач
З любов'ю,Я
Это Всего Лишь Слова 20.07.2024 05:55 • Заявить о нарушении