Я бачу те зоряне небо,
Я відчуваю тепло ватри,
Я вдихаю гірське повітря,
Чомусь мені не хочеться спати.
Не можу сказати навіщо,
Але мені хочеться знати,
Чому, хоча звикла літати,
Не буду більше я грати.
Сиджу, і стікають краплинки,
Чи то дощ, чи то сльози не знаю.
Та знаю одно я напевне,
Не зможу я більше шукати.
Не зможу шукати спокою,
Не буду будувати я плани.
Я буду жити сьогодні,
Не для когось, для себе одної.
Я багато чого зрозуміла,
Цієї ночі, без сну, в Карпатах.
Я не зможу бути одною,
Я хочу, я буду кохати.
Майже свiт...
© Copyright: Наталья Конышева, 2007
Свидетельство о публикации №107080200176
Свидетельство о публикации №107080200176
Рецензии