Прийшов додому – там нікого.
Так сумно сталося мені...
Як та свиня живу в багні
Самотності, забутий Богом.
Де ти, моя дитинка мила?
Де твій веселий голосок?
І де отримаю я силу
Все витримати, щоби строк
Прийшов, та я свою донюсю
До серця ніжно пригорнув,
І щоб завжди з тобою був...
Та щоб ніхто не міг примусить
Підступно зрадити родині,
Яка на тебе так чекала.
Бог помагай моїй дитині,
Адже лишилося нас мало..
Доченьке подражание Т. Г. Шевченко
© Copyright: Никола Запорожец, 2007
Свидетельство о публикации №107072902180
Свидетельство о публикации №107072902180
Рецензии