Сiю, поле засiваю,
Добрий настрiй i спiваю:
Як ростиме моє жито,
Що робитиму цим лiтом.
Що зустрiну я дiвчину -
Зграбненьку ще й кмiтливу,
Даруватиму їй квiти
I може разом будем жити.
Проте лихо не хотiло,
Щоб цей рiк менi щастило,
Мiг спокiйно зимувати,
Пiснi радiснi спiвати.
Звiдкiлясь пiднявся вiтер,
Потемнiло всюди швидко,
Небо грiзно загарчало,
Мерзлу воду вниз кидало.
Земля мужньо захищалась,
Мерзлi кулi вiдбивала.
I не витримало лихо -
Як з'явилось, так i зникло.
А назавтра, як i вчора -
Я спiшив, спiшив у поле,
Де земля вже парувала,
На зерно моє чекала.
I зробив я добре дiло,
I цей рiк менi щастило,
Бiля хати росли квiти
I родина була сита.
Сiю
© Copyright: Аркадий Ильчук, 2007
Свидетельство о публикации №107072701196
Свидетельство о публикации №107072701196
Рецензии