Тихо. Настала північ.
Вітер прошелестів.
Мені повітря шепоче:
“Ти може жадаєш крил?”
Зірками милується небо...
Сріблясті, допоможіть!
Коханням моїм і серцем
На дівчину милу зоріть.
Нехай, хоч вона далеко,
Побачить в своєму вікні
Все те, про що Бога благаю
Для неї на цій землі.
Віддайте їй, що забажає.
Скажіть, що чекаю на мить,
Коли її розцілую.
Зорі, допоможіть!
Оличке
© Copyright: Игорь Харитонский, 2007
Свидетельство о публикации №107072502097
Свидетельство о публикации №107072502097
Рецензии
