У плацкартi пахне салом,
Хлiбом, степом, рiдним краeм.
Мiсяць заглядаe в очi,
А тут цей запах серед ночi.
I сняться вже менi в садочку
До помiдорiв огiрочки,
I до вареничкiв сметана,
Хлiбця скориночка рум’яна,
До борщу з часничком пампушки…
Вiд слин мокрiшаe подушка.
Вiд цього жаху прокидаюсь,
З полицi верхньоi спускаюсь
I не помитими руками
Беру судочок з дерунами,
Iз хроном запашну гiрчицю,
Забувши про свою полицю,
Берусь за шмат iз солонини,
Посрать, шо зараз 2 години,
А все одно здаeться мало,
Беру на хлiб шматочок сала,
У ротi тане мов снiжина…
Як нас годуe Украiна!
Тут бачу тiнь напроти встала,
Невже…Вночi…Отут спiймали?
Усьо…капець…мене спалили…
Аж раптом з жаху поблiднiлий
Eврей iз матом, як сирена:
«Ну что, скотина, все доела?»
За запах, смак i шо запити
Як Украiну не любити!!!
Як Украiну не любити
© Copyright: Майк Вазовски, 2007
Свидетельство о публикации №107072301300
Свидетельство о публикации №107072301300
Рецензии