Щось - Збiрка - Краплi Всесвiту

Щось продірявило міста покрівлю...
Згублене десь при дорозі у спокій,
В витерлось, виїлось, висхло, мов зілля...
І промололося жорнами років.

Щось, видається, зробило зупинку...
Пальці притисли до губ поцілунок.
Корбочка в серце моє – катеринку
Випала... Сніг розкида свій рахунок.

Щось ближче розмаху вії втрималось...
Може, від радості бути в прозрінні.
Певно, тому, як слова відривались -
То облітали за кроками тіні.

13 Травня 2007


Рецензии