Як освячу рядком папір –
Зійде Світло Святого Духу.
Хай нап’ється молитви зір,
Та почує мій шепіт вухо.
Божий Біль я ношу в Собі –
У незгоєних вічним ранах
Він ятрітиме через бій,
Доки серце Моє не стане.
Доки змінює видих вдих,
А у горла є міць кричати –
Все віддам для Любові тих,
Хто її не зазнав, хто втратив...
Де уста – гнеться Правди Шлях,
Без убрань час її зустріне.
Дай же, Неба Всесвітній Дах,
Дотримати Надії Стінам.
Дай повірити у слова,
А вже ними себе підняти
Там, де Вічна Любов Жива,
Що з грудей передала мати.
Боже, скільки у Тобі сил –
Стільки ж болю у ранах Сина.
Тільки той, хто хоч раз любив,
Вміє плакати, як дитина.
Там, де Ти – там нема Жалю,
Хай ця Пристрасть життям спалає.
Так, я Вірую, бо Люблю!
А Люблю, бо Ти є, я знаю.
22 Квітня 2007
Я знаю - Збiрка - Парасоля для долi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107071101806
Свидетельство о публикации №107071101806
Рецензии