Прислухайся, як дихає Земля –
вдихає нас... і видихає попіл.
Як підправляє зграбно Час-Маляр
на виразах облич нестатки років.
Розважливо стискаються думки –
заходжують підошви крок в дорозі...
Гаряче серце, відчуття руки –
Осанна тим, що впали у знемозі.
Під сонцем перероджуються дні,
і колесо Життя загрузло в Долю:
від істини до істини східні;
від радости і до тупого болю.
Як вибігли думки, минувши ляк,
проходячи тремтінням горловини...
Це Крик Душі, де в камертон Земля
влаштовує для Cмерті уродини.
5 Березня 2007
Дихання Земне - Збiрка - Парасоля для долi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107071101793
Свидетельство о публикации №107071101793
Рецензии