Це гiрке слово Львiв

*Присвячено авіакатастрофі у Львові на Скниві 27.07.2002*

***

Це гірке слово «Львів» на моїх вустах,
Це гарне слово у твоїх думках.
І європейських вулиць дзвін,
Які ти босим ще пройшов.
Чи там була перша любов?
І щастя ти там не знайшов.
Найкраще місце на Землі!
Та мусив з дому ти піти.
В моєму серці зараз біль,
І не знайду тепер я слів
Тобі сказати, як мені…...

Це слово з присмаком журби
І смуток у моїй душі.
Завмерло все і все мовчить.
А там напевне хтось кричить:
«Чи так ще довго з нами буде?»
«Чи зробить хтось щоб не було війни?»
Він нам цього ніколи не забуде.
Чи в силах ми змінити щось у світі?
Назад нічого не вернуть…
Чи довго нам з тобою жити?
І серце твоє не спокійне.
Ти думаєш лише про те,
Чому таке все божевільне,
І вже не стримуєш ти сліз!
Чому страждають безневинні?
Допомогти не в силах ти…
Тепер не ми у всьому винні,
А що зробити можеш ти?

Це гірке слово «Львів»,
Воно із присмаком полині.
І розумієш ти віднині,
Там все тепер зовсім не так!
А у думках лишився страх…
Тобі тепер час повертатись,
Ти маєш бути не один!
І знову будеш ти питатись:
«Чи добре там, де нас нема?»
А відповідь лише одна:
Тепер радієм – де ми є!

Та це лишилась твоя Батьківщина!
І слово з дивним присмаком – твоє!

29.07.2002