Читаю газету - Збiрка - Краплi Всесвiту

Подумав, що в серце... язик зрикошетив.
Прикинув на голову... сіпнуло руку.
Печінку на виїд, забився в газету –
бігцем перетравлюю зміст передруку.

Грімливо на шпальтах, мов лунь канонади –
помпезні сенсації, крики реклами.
В параді важливості першими – вади.
Словами замовника зшито регламент.

Гортаю події, мов краплені карти:
як падають коні і вершники з ними,
усе навпаки в діях суму та жартів,
збирається сміх під нанесення гриму.

Пропахла інтимом політика хвасту,
все тицяє влада народу забавки.
Готуються справи на власному щасті.
Де люди осліпли – там визріли ставки.

Грошиста верхівка гойдає законом,
втирає сідниця у крісло посілість.
Від виміру зірки поважність погону,
у пролежнях серця турбота та милість.

Комусь недоїсти, комусь недоспати,
комусь перейтись коридором «Відвертість»...
Де приспана правда, де крицею грати –
вистежують очі ще свіжої смерті.

27 Грудня 2006