Спасибі Тобі, мій Друже,
За те, що Тебе нема...
За потиск руки байдужий,
За погляд, що не втрима...
Ховає кишеня дулю,
Дарує усмішка схиб.
Я серця свого не стулю,
Хоч голос душі охрип.
Тупіє краєчок вуха,
Серединка на проліт,
У горлі давно вже сухо,
А глибше – шкребоче кіт.
Той кіт, він як кіт, одначе –
Гуляє сам по собі...
Заплющивши очі, бачу
В передирках сон і біль.
Запізно кидатись в очі –
Зарано від рани зліг
Твій Син, Милоседний Отче,
За наш Первородний Гріх.
5 Квітня 2007
Не Тобi - Збiрка - Краплi Всесвiту
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107071001896
Свидетельство о публикации №107071001896
Рецензии