Не стукай, як в серце входиш,
об душу язик обскрібши.
Відпружся, бо пальцем водиш
навколо. Подумай ліпше:
Відраза на дно осіла –
зростатиме... аж зігнеться
у пальцях завинно в силу,
у думці на Жаль зітреться.
... А ти протираєш вічко,
завмер у спокуті штивно.
Слова, мов лягли під січку...
за тридцять лиш срібних... Дивно.
30 Грудня 2006
Не стукай - Збiрка - Краплi Всесвiту
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107071001804
Свидетельство о публикации №107071001804
Рецензии