Диптих
вже майже всі,
від нині
прислухайся до сліду почуттів,
котрі залишились на простирадлі,
стінах, підвіконні...
на сконі вечора,
що ніжно так перетіка
через багрянець заходу
у ніч
задушливу від флокс,
цикад
і сновидінь
на тлі
тотального безсоння...
***
Вже мовлені слова,
вже заялоджено думки...
Рядки біжать по колії
в промерзлій глині.
Калині ще цвісти,
але від нині
душі
пустельній
того не помітить,
бо змовкли почуття
і тужить вранці вітер
та ряботинням
пише по воді,
яке ти прочитать
не годен…
©2007 Святослав Синявський
Свидетельство о публикации №107070800876
ще втіхи прагне спрагле серце
хоч на порозі вже зима
і шерхне перша крига на озерці...
Ингвар Олафсон 16.08.2007 18:20 Заявить о нарушении
Svyatoslav Synyavsky 17.08.2007 00:53 Заявить о нарушении
Да речі, про листочок ти теж добре закрутив.
Дивуюся, як з такими асоціяціями ми не бачимо нових творів.
Чекаю.
Иннокентий Флик 17.08.2007 17:57 Заявить о нарушении