Страшно реалій відкрити двері,
Пізнати можливості всі свої,
Дізнатись за що ти їж вечерю,
Чому не порожні кишені твої.
Неначе все ясно, готовий вердикт,
Але ти не знаєш напевно,
Чи треба боятися,чи пити глід,
А може піти звідси треба.
Не хочеться їсти, не хчоется пити,
І рифма не йде у вірші.
Страшна необізнаність може вбити,
Але ти вагання свої полиши.
Прийди на побачення в останній раз,
Можливо,все вийде у тебе,
Якщо і не вийдее - не марнуй краще час,
Завжди сподіватись на щастя треба.
Перед спитом
© Copyright: Катя Карамель, 2007
Свидетельство о публикации №107070401203
Свидетельство о публикации №107070401203
Рецензии