Урбанiчна Рефлексiя - Збiрка - Парасоля для долi

Повсинали мости –
у непохить застигли розпинно.
Мурахи в мурашник мов,
їх плечима пробігли авто.
Хвилювались від хвиль
й чепурилися
небом невпинно
голкошпилі чуби
хмаросягів.
Їх лискуче манто
перемилось...
і ліг поміж зір
недокупаний місяць,
хто б його не просив –
не сховав
свою наготу
хоч на ріг.
Знов замочену в ніч
німоту,
мов білизну розвісять...
та нехай просихає,
наближаючи сонцерозбіг.
Час відбув
і проник
потаємно
у крок перехожих –
через поспіхи ніг,
під падіння
перевтомлених вій.
І за безцінь пішли...
безпритульного сни
та вельможі
за словами,
де шпальти,
роздиралися
вітром подій.

16 Квітня 2007


Рецензии
Знаєте, Юрію, просто чудово!:)

Хотіла щось виділити, але кожена частинка сама по собі гарна: і недокупаний місяц, і замочена в ніч німота, і... вітер подій, і..дякую.:)

Валентина Силава   02.10.2007 17:51     Заявить о нарушении
Ну гарно,
Я втішений, що Вам сподобалось.
Буде можливість - ласкаво запрошую...
Я розбив вірші на рубрики по тематиці -
від філософії в "У роздумах" до пристрасті
в "У дотиках"...
Дякую,
Л.Ю.

Юрий Лазирко   02.10.2007 18:02   Заявить о нарушении