День розплющив і викотив очі,
Заходився нівечить тишу...
Що не розтин – то крок в поторочу,
Де чатує на неї Всевишній.
Що не погляд – то крила безтілі,
Що чекають тебе в недовірі.
Що не вістря – думки звироднілі –
Розсипають краплини по шкірі.
Що не усміх – то він не для світу –
Поспіхом припасовані маски...
Наших душ спорожнілі гаміти
Вічно в пошуках Божої Ласки.
2 Червня 2006
*гаміти – закам'янілі черепашки.
Душi холодно - Збiрка - Краплi Всесвiту
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107070202501
Свидетельство о публикации №107070202501
Рецензии
"на викоті очі" - чомусь пригадалася вірна пОдруга В.І. Леніна :)))
:)) Вибач за неконтрольовані асоціації
Любовь Либуркина 02.07.2007 21:26 • Заявить о нарушении
:)) Вибач за неконтрольовані асоціації
Любовь Либуркина 02.07.2007 21:26 • Заявить о нарушении
Хіх! Це ж забавно - головне, що з котами не було ніяких асоціацій, до яких потрібно би було звертатися на "Ви"-коті. :-))))
Юрий Лазирко 02.07.2007 23:06 Заявить о нарушении
Юрий Лазирко 02.07.2007 23:06 Заявить о нарушении