зачекай, хвилино!
Зачекай на мене,
Ми з тобой полинем
В країну, де покинем
Хмарки й безхмаре небо.
Поки час на місці
І все навкруг завмерло,
Я зроблю щось необхідне,
Щоб стали мені видними
Хмарки й безхмаре небо.
Дощ не втрачає краплі,
Вони в повітрі зависли,
І люди зупинились,
В часі опинились,
Довго будуть висіть.
Лише для мене є щось
Дуже необхідне,
Що також зупинилось,
В часі опинилось,
І мені не видне.
Спинити можна землю,
Плин часу і морів,
Але спинити серце,
Яке так сильно б’ється,
Ніхто би не зумів.
Свидетельство о публикации №107070100915