любов стара, мода нова

Час біжить нове буття
Помінялась мода,
Тільки тим старе життя
Треба людям врода.
Так жила собі дівчина
І не знала горя,
Покохала і дала
Звали його Боря.
А батьки цвітуть і пахнуть
Кралю полюбили,
Хочуть зятя придержати
Рай життя зробили.
Ходить в гості десять років
Каже що кохає,
Випив з батька тону соків
За любов все знає.
Ходе, лине ,очі просять,
Кожен день поїсти,
А батькам його корми
Ніколи присісти.
Тут у нього комунізм,
Усе задарма.
Кажуть він предприніматель
Добува корма.
Він і гарний і красивий
І балакать вміє,
Тільки нашо вже женитись
Він не розуміє.
Ось цей хлопець доходивсь
Батьки тихо плачуть.
Відкупну уже дають
Хай ціну назначуть.
Батько зроду не боживсь
А то нирк до церкви,
Ставить тисячу свічок
Так лікує нерви.
Ближче лине до ікон,
Щоб господь побачив
І за те що він терпів
Рай йому призначив.
Баче рядом хтось сидить
Плаче крізь промову,
Час над дівчиной летить
Хто влюбився знову.
Боже хто він, як знайшов,
Звідки цей хлопчисько,
Та і нашо полюбив
Він моє дівчисько.

Хоче господа почуть,
Чує як ридає,
Та що викине коханий
Мабуть ,й тут не знають.