Збираю по складках згадку
Аби Твій голос почути.
Той голос гойдає кладку
Між мріяти та забути.
Той голос хрипить і кличе,
Здирає всю неміч крику,
Збиває думки у віче,
А потім вже з пантелику.
То в попіл, то до морозу...
То з леду... і знов до жару.
Встеляє віршами прозу,
Не Божу віщує Кару.
Готує на позір подив
Засмічена сміхом щирість.
Полого... Відходять води.
Проходить життя крізь вирій...
29 Січня 2007
Збираю згадку - Збiрка - Парасоля для долi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107062502630
Свидетельство о публикации №107062502630
Рецензии