Пробач мені, що виношу в думках
Народженість безтямної омани.
Пробач за жаль, що не моя рука
Тілесний твій читатиме пергамент.
Пробач, що розбудив твою Весну,
І розбивав Дощем Краплини Літа.
Пробач, що позшивав із латок сну
Настуки серця... і чекав на вітер.
Пробач мене за все, що не було,
За те, що так хотілося не бути...
Що не опало в пелюстках тепло,
A пальці обпаля Червона Рута.
У кетягах калини гіркота,
І жалять (замість меду) тиші бджоли.
Пробач, що не послухали уста –
Ім`ям твоїм привороживши коло.
Дві Долі розділили океан
І покотилось Тіло за Душею...
Життя, мов табір кочових циган,
Зникає в пошуках Землі... Без неї
Я помолюсь за твій колишній плач,
Та усмішці твоїй наврочу років.
Коли тобі не байдуже –«Пробач!»
Не оглядайся... як почуєш кроки.
12 Січня 2007
Пробач - Збiрка - Краплi Всесвiту
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107062502617
Свидетельство о публикации №107062502617
Рецензии
Щиро вдячний Вам, натхненні рядки цього вірша
викотили тужливу сльозу...
З найкращими побажаннями,
Корнейчук Пётр Ефимович 15.10.2007 18:33 • Заявить о нарушении
викотили тужливу сльозу...
З найкращими побажаннями,
Корнейчук Пётр Ефимович 15.10.2007 18:33 • Заявить о нарушении
І я щиро вдячний Вам, Петре Єфимовичу, що Ви мали можливість і бажання перечитати...
Так буває - люди зустрічаються і розходяться...
Головне "відійти красиво".
З повагою,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 15.10.2007 20:21 Заявить о нарушении
Так буває - люди зустрічаються і розходяться...
Головне "відійти красиво".
З повагою,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 15.10.2007 20:21 Заявить о нарушении