Це місто, в якому не має відради,
З якого немає назад вороття,
В якому ніколи я не сховаюсь,
В якому не буде вже кращим життя.
Це місто, в якому живуть почуття,
В якому так страшно від крику та болю,
В якому здається, що біополя
Не мають своєї рухомої волі,
В якому живеш і не знаєш, для чого,
Що станеться завтра з тобою самим,
В якому живеш і не бачиш нічого,
І цілий рік стає днем одним.
Насправді для часу немає кордонів,
І він тут не має своїх одиниць,
Десятки замінює сотнями років,
Й на сльози він перетворює сміх.
Мiсто, в якому живуть почуття
© Copyright: Ваня Планк, 2007
Свидетельство о публикации №107062002157
Свидетельство о публикации №107062002157
Рецензии