Якось вранц
І за вушком почесався,
Потягнувся він ліниво
Тай побіг шукати диво.
Поглянувши за кущем,
Він знайшов гніздо пташине
І аж раптом затремтів,
З'їсти пташенят схотів.
Та не тут-то було діло!
Прилетів горобчик смілий,
Запищав і закричав:
"Як полізеш - то, мовляв,
Не побачиш більше світу!"
І зібрав братків, щоб бити.
- Ну-мо браття захищати,
Ворога від гнізд ганяти,
Щоб не бачили очиська,
Більше не з'являвсь і близько!
Як почув це кіт лукавий,
Миттю враз подавсь назад.
"Що боїшся? Геть облізлий,
а то обскубу до лап!"
І відтоді жоден кіт
Не хотів ідти в той бік.
Мораль байки тут така:
На чуже не зазіхай,
Своїй ліні дай ладу
І досягнеш ти мету!
Свидетельство о публикации №107061801104
Й приведе думки до ладу,
Досягне ВСього, мій друже!
Пам’ятай-но цю пораду!
Дякую за віршик українською. З повагою, Валентина
Валентина Черняева 18.06.2007 17:11 Заявить о нарушении
Татьяна Рыбак 20.06.2007 18:54 Заявить о нарушении