Якось вранц

Котик лапкою вмивався
І за вушком почесався,
Потягнувся він ліниво
Тай побіг шукати диво.

Поглянувши за кущем,
Він знайшов гніздо пташине
І аж раптом затремтів,
З'їсти пташенят схотів.

Та не тут-то було діло!
Прилетів горобчик смілий,
Запищав і закричав:
"Як полізеш - то, мовляв,
Не побачиш більше світу!"
І зібрав братків, щоб бити.

- Ну-мо браття захищати,
Ворога від гнізд ганяти,
Щоб не бачили очиська,
Більше не з'являвсь і близько!

Як почув це кіт лукавий,
Миттю враз подавсь назад.
"Що боїшся? Геть облізлий,
а то обскубу до лап!"

І відтоді жоден кіт
Не хотів ідти в той бік.

Мораль байки тут така:
На чуже не зазіхай,
Своїй ліні дай ладу
І досягнеш ти мету!


Рецензии
Хто сміливий, не байдужий,
Й приведе думки до ладу,
Досягне ВСього, мій друже!
Пам’ятай-но цю пораду!

Дякую за віршик українською. З повагою, Валентина

Валентина Черняева   18.06.2007 17:11     Заявить о нарушении
Дякую за те, що і ви не байдужі до моєї творчості! Намагатимусь частіше заходити до Вас в гості! :)

Татьяна Рыбак   20.06.2007 18:54   Заявить о нарушении