Сьогодні краплями дощу погашене сонце.
Я іду, мовчу, згадую, дихаю -
Новий образ на кожному кроці...
Життя тукає пошепки-тихо.
Тук-тук... тук-тук...
Може десь навіть від себе в потай -
Моє серце належить твоїй душі
І самотність, мов губка, у себе всотує,
Виливаючи залишки у вірші.
Бо я більше не вірю жодним очам,
І не хочу у душу пірнати,
Хоч як би хто не кричав -
Я розучилась кохати.
(9.04.07)
Я бiльше не вiрю
© Copyright: Катя Мо, 2007
Свидетельство о публикации №107060600947
Свидетельство о публикации №107060600947
Рецензии