На смак і колір…
Повітря тисне, зомбує мозок, штовхає в прірву
Ще трохи – кисню
не стане. Морок. Пірнаю морем. Чи ти повіриш?
У те що жити без тебе – хмарно,
З тобою – сліпить якесь світило
І вже не бачу. Хапаю марно
повітря серцем. Сповза вітрило.
Без тебе рухи назад чи вліво,
кудись подалі,
куди не варто…
Збирай останні шматочки віри
Збирай азартно.
Егоїстично, собі, побільше,
Шматочки віри з чужих галявин…
Індійські боги не люблять тиші,
Лишись зі мною
У цій сансарі
«Харе, рама, харе, Крішна!».
Навіки вічні. Дозволь – з тобою?
Хоча б за руки, нехай хоч в небо…
Ще трохи кисню, ще трохи моря –
Така потреба.
На смак і колір…
Кому – індійські, кому – тібетські читати мантри,
Підем у гори, а хочеш – в кельї,
А хочеш – в лавру…
Повітря тисне, зомбує мозок, штовхає в прірву –
Куди не треба.
Так складно бігти слідами віри
Із пекла – в небо.
На смак и колир... укр. яз
© Copyright: Татьяна Гонченко, 2007
Свидетельство о публикации №107060601629
Свидетельство о публикации №107060601629
Рецензии
Підем у гори, а хочеш – в кельї,
А хочеш – в лавру…
ці рядки видаються дещо штучними, позаяк вибір між горами і келіями ченців ще зрозумілий, але в чому вибір між келіями і лаврою. Хіба лавра не є монастирем?
З повагою,
Svyatoslav Synyavsky 19.11.2007 21:07 • Заявить о нарушении
А хочеш – в лавру…
ці рядки видаються дещо штучними, позаяк вибір між горами і келіями ченців ще зрозумілий, але в чому вибір між келіями і лаврою. Хіба лавра не є монастирем?
З повагою,
Svyatoslav Synyavsky 19.11.2007 21:07 • Заявить о нарушении