Блюз лiтньо ночi
Спiтнiлi уривки вiд дiйсних бажань.
Функцiя простору - бiльше не стала,
Її iнтеграли зi смаком зiзнань.
Iз стрiчок у строчки, у вирiй небес,
Розгубленi символи сну i будення.
Котангенси вiри i синус чудес,
Iм’я твоє бiльше не звук, а знамення.
Блiдi помаранчi iз присмаком солi,
Розклад-таблиця для стиглих iдей.
Я бiльше не мрiю. Фаза недолi,
Пихатi потвори в костюмах людей.
Спекою скутi м’язи обличчя,
Усмiшка зневiрених далi iти.
Вибач, та горе тобi не личить.
Блюз лiтньої ночi. Полiт без мети.
Свидетельство о публикации №107060302026