Сьогодні дощ розірве тишу на шматки
І сам для мене нею стане,
Й на всі слова поставить він замки,
На всі, яких ми досі не сказали.
Поставить, бо у них давно немає сенсу,
А я не зможу стати опором йому.
Та він не приховає, він це зробить чесно
І не покине тут мене одну.
Сьогодні вітер знов побуде моїм сном,
Бо снів мені не дали на вечерю.
Нехай розіб'є скло, а не літає за моїм вікном.
Ним з пам'яті усе навічно буде стерто.
Сьогодні на світанку небо спалахне
Й згорить у тисячах вогнів із пекла.
І ми будемо змушені повірити у те,
Що небо тільки в підсвідомості живе...
...Живе та ділить нас зі смертю...
Сьогоднi на свiтанку
© Copyright: Ваня Планк, 2007
Свидетельство о публикации №107060201173
Свидетельство о публикации №107060201173
Рецензии
Что-то явно про любовь. Почти все поняла. Спасибо за произведение, первый раз здесь читаю на украинском.
Рана Тхару 14.06.2007 00:05 • Заявить о нарушении
Рана Тхару 14.06.2007 00:05 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.