Ранок злiз навколiшки - Збiрка - Краплi Всесвiту

Ранок зліз навколішки,
Сонце скудлилось волоссям.
Розкриваються дужки
Від рамен – до там, де босо.

Ниць в осонні ріже шкло –
Нишком бавиться проміння.
Перебіглися чолом
Світла нишпорки за тінню.

Ватра тіл, як догора –
Спин закутує у думку.
Мов лоскотики пера,
Шкіру зводять поцілунки.

Діалог з подряпин фраз...
На доповненнях емоцій
Крутить профілем анфас
У сповільненому кроці.

Очі, зіткані вікном,
Розійшлися в цятках тями.
Ніч безсоння, наче сон...
Закарбована губами.

16 Грудня 2006


Рецензии