Молодик
Місяць щербатий за хмарку сховався,
Незручно йому, бо зірки насміхаються,
- Ви подивіться! Такий недогризок,
А сам туди ж до зірок залицяється!
Місяць образився,-Що ж оце робиться?!
До сліз довели вже оці глузувальниці.
Прийде мій час підросту і, як водиться,
Знову засяю та так, що сховаються
Зорі в бездонній, небесній пучині
Й звідти коханням до мене мигтітимуть,
Вабити будуть, стогнать, як причинні,
Знову уваги до себе молитимуть.
Я навіть й не гляну!Котитимусь колесом,
Сріблом та чарами ніч прикрашатиму -
Вона ж воркуватиме ніжним голосом,
Мене й щербатого вірно кохатиме.
Свидетельство о публикации №107052201936
Я тоже каждый день подолгу стою у окна,наблюдая за небесными жителями.И у меня есть своя подружка там - звёздочка одна...:-)
А фото - высший класс!Прелесть!!!!
С огромным теплом,
Таня
Матвеева Татьяна-Рига 02.06.2007 12:47 Заявить о нарушении
а фото? так это ж весна- в этом году она у нас была прямо до бессовестности кипучая- вот она прямо вся у меня на лице и сияет.:)
радости Тебе, Танюш, да дней светлых и по летнему щедрых- побольше.:)
Валентина Силава 04.06.2007 12:38 Заявить о нарушении