НІЧНІ ПАСТУХИ
Палає ватра. І палають зорі.
Пасуться коні. Спокій на землі...
Дрімають краєвиди неозорі.
Картопля пахне, спечена в золі.
Мандрує місяченько небокраєм.
Тече ріка сонливо в далечінь.
А пастухи захоплюються раєм,
Вдивляючись у зоряну глибінь...
Пшеничний лан безкрайній, наче море.
Калина квітне, м’ята, спориші...
Довкіл – одвічні прадідів простори,
Священний скарб вкраїнської душі.
Внизу туман розкинувся до гаю,
Тріщить вогонь у ватрі, виграє.
А соловейки тьохкають-співають.
Усе до болю – рідне і своє...
Крокує світом дивовижна нічка,
Світанок ще дрімає у імлі.
Палає ватра – як велика свічка.
Пасуться коні. Спокій на землі...
Ночные пастухи
© Copyright: Владимир Бояновский, 2007
Свидетельство о публикации №107050702240
Свидетельство о публикации №107050702240
Рецензии