Юрий Андрухович. Криминальные сонеты

1.НЕЖНОСТЬ

По тот бок страсти возникает нож...
Старьевщик Мисьо спозаранку
зарезал панну Касю, лесбиянку
(он так считал - его не проведешь)

Живот и горло пописал засранке.
Его от страсти колотила дрожь.
Она твердила: «Делай мне, что хош,
я своему навек поклялась Янку!»

(тот, как насильник, сел на нары).
       Она была его любовью старой
и так вот и пропала ни за грош.

Любовь, вообще-то, странное явленье:
где лишь рождалась нежность, за мгновенье
возникнуть может нож.




2.АЗАРТ

За карты, что затерты так, что аж,
мясник и лабух, чей талант загублен,
засели. Их азарт был крупен,
а за окном и гомон и пейзаж.

Все б рассосалось - не хватило бубен.
Они не шли - впадает лабух в раж,
себе сказав: «Ему ты в бубен вмажь!
Не рожа, а заплывший жиром бубен!»

И кружкою заделал пидорасу.
Тот продавать не будет больше мясо,
на спину лег и даже ни му-му.

В сопровожденье тихих полицаев
навек уходит лабух, как в Почаев,
куда-то далеко, наверное, в тюрьму.


* Почаев - Почаевская лавра


3.ЖИЗНЕОПИСАНИЕ

Зиновий Блюм при Польше жил, как бог -
король шинков, лярв розовых кумир,
над лавками парил он, как вампир,
и, будто кровь, сосал из них налог.

Его встречали радостным «вей мир!»,
от бабок избавляясь, как от блох,
но вовремя остановиться он не смог,
с полицией нарушив тонкий мир.

Пришли советы - вышел из тюряги,
по-русски стал гутарить, бедолага,
и службу быстро отыскал себе.

В кишках по локти, как анатом,
освоил водку жрать, ругаться матом
в енкаведе, а после емгебе.
 

* лярва - проститутка (дешевая)
* "Ой-вей-мир!" - О горе мне (евр.)

4.МАФИЯ

У Кармелитской на углу и Духа
Святого двухметровый, как циклоп,
лежал, краснея глазом. Пуля в лоб
вошла, и на булыжники из уха

кровь струйкой вытекала, как сироп
(малиновый). Летала муха
над ним. Касаясь слуха,
рыдания из девичьих утроб

в рай воровской на небеса взлетали,
где сутенеру каждому или кидале
навеки уготована малина.

В присутствии легавых и собак
старушка-мама думала: «Вот так
путь славный завершился сына».


С украинского





КРИМІНАЛЬНІ СОНЕТИ

1.НІЖНІСТЬ

По той бік пристрасті народжується ніж...
Лахмітник Мисьо о четвертій ранку
зарізав панну Касю, лесбіянку
(як він гадав, а втім, йому видніш).

Він пописав їй черево й горлянку,
аж весь шалів, аж весь упав у дріж.
Вона ж одно твердила: “Хоч заріж,
я присягла навіки свойму Янку!”

(Той саме відбував за згвалтування).
Вона була любов його остання -
і так пішла, небога, ні за гріш.

Кохання - то велика дивовижність:
там, де лише народжувалась ніжність,
за хвильку може виникнути ніж.




2.АЗАРТ

У карти, так обшмульгані, що аж,
засіли пан різник і пан музика.
Була спокуса виграшу велика,
а за вікном був гомін і пейзаж.

І все зійшло б гаразд, якби не піка.
Вона не йшла - музика впав у раж,
сказав собі: “Ти в пику його вмаж!
Дивись, яка паскедна в нього пика!”

І різнику в чоло зацідив прасом.
Той більш не буде торгувати м’ясом ,
він горілиць лежить і ні мур-мур.

У супроводі гречних поліцаїв
музика йде навік, мов у Почаїв,
кудись далеко, певно, у тюрму.






3.ЖИТТЄПИС

Зіновій Блюм, король шинків і яток,
рожевих лярв улюбленний кумир,
літав по крамарях, немов упир,
і, ніби кров, сосав із них податок.

Його стрічали радісним “вей мир!”
Під усмішкою, що солодша паток,
він позбавляв їх золота й дівчаток,
але, на жаль, порушив міру мір.

З тюрми його звільнили вже совіти -
сяк-так почав по-руському триндіти
і висунув на службу сам себе.

По лікті у кишках, немов анатом,
навчився водку жрать, ругаться матом
в енкаведе, а згодом емгебе.
 




4.МАФІЯ

На розі Кармелітської та Духа
Святого двометровий зимний хлоп
лежав, зацвівши оком, як циклоп
(античний). Потекла на брук з-під вуха

його червона юха, мов сироп
(малиновый), а в центрі капелюха
прострелено діру. Літала муха
над ним, і плач дівочій із утроб

летів до неба, де злодійский рай ,
де кожен сутенер або шахрай
знайде в кущах навік собі малину.

В присутності лягавих та собак
старенька мати думала: “Ось так
ти гідно шлях життя завершив, сину”.