Друзьям детства
Друзі мої, друзі,
Як ви всі далеко!
Розлетілись в тузі
Мов з гнізда лелеки.
Нас підняли бурі
У житейськім вирі.
Прижились в зажурі
У розбіжнім мирі.
В чужині з літами
Набули утому.
Летимо світами
До гнізда, додому.
Бо ще, слава Богу,
Маєм місце стрічі.
Лишимо тривогу,
Глянемось у вічі.
Усміхнемось, браття,
З дальньої дороги.
Сядем край багаття,
Хай спочинуть ноги.
Вип’ємо за давню
Юність без печалі,
Бо ізнов розтягнуть
Нас холодні далі...
Свидетельство о публикации №107050402017