Пам ять

 
Ми надто довго йшли дорогами війни!
Вогнем пекельним був той шлях до Перемоги:
Чотири роки – до найкращої весни;
Чотири роки смертоносної тривоги.

Мій рідний краю, - чи у місті, чи в селі -
Війна лишила у серцях криваві рани;
Про кожний клаптик постраждалої землі
Ще пам’ятають посивілі ветерани.

В лиху годину найстрашнішої війни
Перетворилися поля на поле бою,
Щоб повернулись у майбутнє мирні сни,
І щоб ніколи не палав наш дім війною.

Травою пам’яті могили поросли,
Дніпрові кручі бережуть воєнні дати.
Звитяжні роки, що свободу принесли,
Нащадки завжди будуть вдячно пам’ятати.


Рецензии
Украинский язык не знаю, слышала этот певучий, музыкальный и душевный говор от своих родных. Моя бабушка часто называла фамилию-Корнейчуки, с семьёй которой дружила много лет в селе Миньковцы, Хмельницкой обл. Ваши стихи
мне ещё раз напомнили её рассказ о тех тяжелых военных днях в Украине.
С уважением, к Вашему творчеству, Марго

Маргарита Нота Сан   18.11.2015 21:58     Заявить о нарушении
Благодарен за Ваши трогательные строки, Марго!
С любовью, Петр

Корнейчук Пётр Ефимович   18.11.2015 22:18   Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.