Нехай я вдихну пилу
Нехай проковтну уран,
Я кров на асфальт виллю
З розірваних моїх ран.
Піду я, куди скажеш –
Нагору чи в небуття,
Загину, лиш ти накажеш -
Своє розіпну життя.
Я буду завжди з тобою
Усюди, як вартовий.
Тільки не грай сльозою,
Гіркого дощу не лий.
Життя нам усім бреше -
Не варте зітхань воно.
Давай, я піду першим,
А завтра почнем знов.
Любов у мені, чуєш? -
Не мила мені вона.
Он пісня також сумує:
Любов – то є трутина.*
*отрута (фольк.)
вересень 2004, Дніпропетровськ
Свидетельство о публикации №107042702042