Чорнобильська весна

Що говорить, як сльози
Сказали все за всі слова...
А, може, то уже морфози*
Чи біль у серці ще жива?

О Боже милий, що за кара –
Нема війни, а стільки жертв...
Стоїть Чорнобиль, як примара,
Як монстр, мутант і людожер.

Хати пусті. Летять лелеки
До спорожнілих людських гнізд.
Лунає в зоні німий клекіт...
Не ждіть! Немислимий приїзд.

Лежить земля, як чорна рана.
Біжить заражена вода...
Ой, Українонько кохана,
Коли ж минеться ця біда?!

*Морфози - не спадкові зміни в
соматичних клітинах організму,
штучно спричинені діянням
зовнішніх факторів - радіацією,
хім. речовинами, температурою.


Рецензии