Час, нажаль, дуже швидко спливає,
Непідвладна його течія,
Тільки пам’ять цього не сприймає,
І душа молодіє твоя.
Серце в грудях напружено б’ється,
Чує біль, скриті сльози буття,
Твої друзі зосталися в серці,
Твої діти – надія життя.
Що політик не в змозі сказати,
Те поет поєднає в рядки,
Будуть піснею думи сягати
В потаємні куточки душі.
Час, нажаль, дуже швидко спливає,
Непідвладна його течія,
Тільки пам’ять цього не сприймає,
І душа
молодіє
твоя...
Час, нажаль, дуже швидко...
© Copyright: Анатолий Канарский, 2007
Свидетельство о публикации №107042400055
Свидетельство о публикации №107042400055
Рецензии