Пурпурові світанки в вікно моє тихо вливаються.
Заколихані вітром пелюстки ще снять у саду.
Я за покликом весен, що ледве ранково вчуваються
Розігнавши всі смутки весняною стежкою йду.
Захоплюся промінням завіями див пелюстковими,
Що злітають додолу і стелять на стежці рушник
Незакохана йтиму, шукаючи щастя під кронами
Білосніжних, не сніжних, а теплих весняних повік.
Задивлюся у очі розливів річок повноводяних.
У спросоняних травах ловитиму подих весни.
І чекатиму ночі і нових світанків розморених,
Щоб таємною стежкою знов до весняного неба іти.
22.04.07
Св танки
© Copyright: Сюзанна Пономаренко, 2007
Свидетельство о публикации №107042402076
Свидетельство о публикации №107042402076
Рецензии