Стихи на украинском языке

Красивые образы! Проскакивают отдельные рускоязычные словаи слова ошибочного звучания, но само содержание не отвлекает от прочтения. Я не пишу на украинском (почти не пишу), мой город русскоязычный... хотя до революции здесь звучали разные языки в изобилии. Советское время стёрло в нём и украинскую речь и польскую, и другие языки, которые звучали... Меня тоже всегда прильщала многогранность смысловая, близкая старословянскому и певучесть украинского языка. Сейчас больше украинскоязычной солодёжи, в основном из приезжих, но язык у них больше для китча, потому как слыша о чём они на нём говорят просто растворяешься и уже не слушаегт их... от того может и не пишу на украинском, - нет фона речевого для его совершенствования, когда долго не говоришь на родном языке, то и писать сложно потом. - И нет той пролслойки общества для которой бы было интересно написанное. Их очень мало и диалога меж ними не почти не происходит на подобных ресурсах на укр. язык.


Багато поглядів сумлінних та лукавих в день,
Витрішщив очі вперлись розумом в пустеє...
Де дух панує справжній, що омина сумління в ніч,
Та опановує людськую гідність в серці й розум?
Нема його, хіба що кладовищ тенета,
Здіймуть свій мертвий галос до живих...
Писав б для них, но їх не чують серця вуха,
Що спини кожний тиждень знову гнуть, на нових яничар...
Свовілля, з авантюризмом в авангарді здійма свої крила..
Реве "батіг", і вчять для пустощів юначей,
Та рідний став кістляв язик, скрізь суржика лунає сморід,
Де техногенні жернова, вже молодь труть і з хрустом мелють...
Щоб з долі їх пожать жнива... Це все, як є - моя оселя...
Колиска в пам`яті... хіба ж... це прагнули вітчизни діти,
Мої діди, батьки, брати... що не щадили животи,
Життя поклавши за час кращій, для їх онуків та синів...
Як свині, загнані у хлів їх сподівання новим катом...
Сумління в надра поховали... ті скиглють на бириш, мов світ...
Немає вісника до віку, лише в землі моїх батьків,
Лиш ненажерливих катів там зграї прагнуть панувати,
Де вчора був вогонь святий, сьогодні стихлий до розплати...
Де ж правда друже й брате мій?

Есть на сходную тематику стихи и на русском, -
http://www.stihi.ru/2005/11/19-2035 "В колыбели-люлечке..."

Приятно было прочитать стихотворение на эту тему на Украинском. Читал и последние ваши стихи, - они очень неоднозначны. Иногда кажется, что их писали люди разного возраста, потому как с зрелым и лаконичным "Ветвь оливы" соседствуют более простые по содержанию и смыслу работы. В любом случае, было приятно познакомиться с вашим творчеством. Я сюда ещё вернусь, почитать ваши стихи и миниатюры...

Олексiй

Алексей Сикорский   07.09.2007 22:30   •   Заявить о нарушении