Сидорово

Степ ти мій милий, жагучий, колючий,
Пахощі пам'ять тримає терпляче,
І над Дінцем ластівки' попід кручею,
Нори щурящі під сонцем гарячим,
Вишні за пазуху, стиглі суниці,
Раки у попелі (де ті гурмани?),
І кришталева бездонність криниці,
I після другої всі - меломани.


Рецензии